Рівень розвитку суспільних зв’язків
Закарпаття із сусідніми країнами та економічна відкритість регіону
все більше підтверджують той факт, що пропускна здатність та інфраструктурний
розвиток на українсько-угорському державному кордоні стримує подальший
економічний розвиток. На сьогоднішній день можливості прикордонної
транспортної інфраструктури є недостатніми. Тому настав час приступити
до розвитку нової транспортної логістики в регіоні із врахуванням
особливих транскордонних можливостей, що склалися в Закарпатті.

Саме з цією метою в 2008 році було ініційовано спільний українсько-угорський
транскордонний проект під назвою “Транскордонні можливості розвитку
транспортної логістики“. Ініціатором виступила служба автомобільних
доріг у Закарпатській області спільно з Центром українсько-угорського
регіонального розвитку. В рамках Програми Сусідства Угорщина-Словаччина-Україна
2004-2006 проект був на 90% фінансований Європейською Комісією.

Загальною ціллю проекту було: розвиток транспортної інфраструктури
в прикордонному регіоні. Проекти розвитку інфраструктури, які пропонують
вітчизняні та іноземні організації в регіоні, були ретельно вивчені
та об’єднані у аналітичному звіті та спільному концептуальному плані
розвитку транспортної сфери.

Ці документи розроблені разом із зацікавленими сторонами та на основі
досвіду злучених експертів в галузі транспорту та управління дорогами.

Концептуальний план щодо “Транскордонних можливостей розвитку транспортної
логістики” був розроблений на основі таких стратегічних принципів:

- зміцнення регіонального розвитку та відповідність існуючим проектам
розвитку транспортної логістики в Закарпатській області;

- забезпечення готовності регіону (щодо транспортної сфери) до вимог,
які будуть поставлені під час підготовки до вступу в ЄС;

- вироблення концептуального плану як уніфікованої стратегії розвитку
транспортної логістики, яка схвалена громадськістю;

- залучення спеціальних галузевих організацій по обидва боки кордону
для вироблення пропозицій щодо розвитку транскордонної транспортної
сфери.

Аналітичний звіт щодо завантаженості та пропускної здатності існуючих
КПП на українсько-угорському кордоні містіть в собі оцінку можливостей
для розвитку діючих пропускних пунктів та створення нових, включаючи
наступні аспекти:

- дослідження транспортної та технічної інфраструктури в Закарпатті
і біля КПП вздовж державного кордону;

- структурний аналіз Закарпатської області з точки зору розвитку
транспортної логістики;

- емпіричне дослідження транспортного потоку в місцях перетину кордону
(кількісна оцінка, вивчення баз даних), аналіз інтенсивності навантаження
та структури транспортного потоку;

- оцінка технічної інфраструктури діючих КПП;

- SWOT-аналіз завантаженості та пропускної здатності існуючих КПП.

В рамках проекту також було виконано ремонт ділянок доріг та мостового
переходу поблизу діючих пунктів пропуску через кордон, а саме:

- відновлення дорожного полотна мосту на трасі державного значення
(Вилок-Дякове);

- ремонт асфальтового та бетонного покриття на під’їзді до КПП “Косино”
протяжністю 2 кілометри;

- ремонт асфальтового та бетонного покриття на під’їзді до КПП “Дзвінкове”
протяжністю 3 кілометри.

Також, важливим компонентом проекту були заходи по обміну теоретичним
і практичним досвідом роботи з управління дорогами між українськими
та угорськими партнерами.

З цією метою було організовано навчально-пізнавальну поїздку українських
фахівців в Угорщину для ознайомлення з роботою транскордонного партнера
у сфері транспортної логістики та управління дорогами. В рамках
поїздки українські експерти ознайомилися з досягненнями угорських
колег в питаннях експертного планування, у сфері логістики, а також
вивчили результати конкретних проектів, які реалізував, та на даний
час все ще виконує, угорський партнер (як за державні кошти, так
і з залученням зовнішнього фінансування – міжнародна технічна допомога,
інвестиційні проекти, тощо).

Реалізація проекту сприяла зміцненню розвитку інфраструктури діючих
важливих транспортних магістралей регіонального значення відповідно
до сучасних вимог та Європейських стандартів.