12 січня, перші керівники краю – голова облради Володимир Чубірко та голова облдержадміністрації  Василь Губаль зустрілись з Генеральним консулом Угорщини в м. Ужгороді Йожефом Бочкаї. У  зустрічі взяв участь також  народний депутат України Василь Брензович. Мета зустрічі – обговорити можливості співпраці Закарпаття з Угорщиною на 2015 рік.

Найперше сторони обмінялись щирими привітаннями з нагоди Нового 2015 року та Різдва Христового, відзначили як успішні підсумки співпраці наших країн, зокрема  на  регіональному  рівні та на  рівні територіальних громад  міст і сіл за минулий рік. Основою такої співпраці є підписана  30 березня 2012 року Угода між Закарпатською обласною радою та Міністерством закордонних справ Угорщини про співробітництво у виконанні проектів розвитку, що здійснюється в рамках Програми Східного партнерства Європейського  Союзу, дію  якої було продовжено на  2014 рік. Продовження →

5 січня в Ужгороді відбулася безпрецедентна подія – відкриття першого в Україні приватного скверу.

Йдеться про сквер, заснований і, таким чином, подарований місту родиною Панових. Сучасний сквер витриманий у найкращих європейських традиціях: витончений пам’ятник Марії Терезії (архітектор – Богдан Томашевський), Пантеон Замкової гори з барельєфами видатних осіб, які залишили вагомий слід в історії Ужгорода (дизайнери – Іван та Анна Іваниш, художники – Анатолій та Наталія Тесовські), натуральна бруківка, ковані орнаменти, квіти у акуратних клумбах, лавички. І головне – можливість панорамно оглянути одну з найкращих архітектурних споруд міста – Кафедральний собор, що на вул. Капітульній. Усе це зробило подію непересічною. Продовження →

“Це у вас тут рай на землі”, – дуже серйозно каже Юрій, колишній мешканець Харкова, інженер у минулому, нині пенсіонер. Ми з ним куштуємо смажену картоплю з ковбаскою і квашеною капустою в шатрі у пані Єви Філеп з села Вари.

Де рай, чому рай? Я намагаюся розібратися чи це не порожні слова, не просто балачки. “Ви може і самі не розумієте, що живете у прекрасному краї. У вас все є – чудові люди, дуже гарна природа, унікальний історичний спадок та багато чого іншого. Можна лише по-доброму позаздрити”, – продовжує Юрій.

Від таких слів кожному закарпатцю стає тепліше на душі. Від них гріє ще навіть краще, ніж від паленки-слив’янки у морозний ранок. Звісно, трохи шкода, що Різдвяний ярмарок, перший такого плану в Берегові, нині відбувається під дощем. Тому гостей-туристів поки що обмаль. Але ж погоді не накажеш. Продовження →