Транскордонні можливості розвитку транспортної логістики Програма Сусідства Угорщина-Словаччина-Україна 2004-2006

projectРівень розвитку суспільних зв’язків Закарпаття із сусідніми країнами та економічна відкритість регіону все більше підтверджують той факт, що пропускна здатність та інфраструктурний розвиток на українсько-угорському державному кордоні стримує подальший економічний розвиток. На сьогоднішній день можливості прикордонної транспортної інфраструктури є недостатніми.

Тому настав час приступити до розвитку нової транспортної логістики в регіоні із врахуванням особливих транскордонних можливостей, що склалися в Закарпатті. Саме з цією метою в 2008 році було ініційовано спільний українсько-угорський транскордонний проект під назвою “Транскордонні можливості розвитку транспортної логістики“. Ініціатором виступила служба автомобільних доріг у Закарпатській області спільно з Центром українсько-угорського регіонального розвитку. В рамках Програми Сусідства Угорщина-Словаччина-Україна 2004-2006 проект був на 90% фінансований Європейською Комісією.

Загальною ціллю проекту було: розвиток транспортної інфраструктури в прикордонному регіоні. Проекти розвитку інфраструктури, які пропонують вітчизняні та іноземні організації в регіоні, були ретельно вивчені та об’єднані у аналітичному звіті та спільному концептуальному плані розвитку транспортної сфери.

Ці документи розроблені разом із зацікавленими сторонами та на основі досвіду злучених експертів в галузі транспорту та управління дорогами. Концептуальний план щодо “Транскордонних можливостей розвитку транспортної логістики” був розроблений на основі таких стратегічних принципів:

- зміцнення регіонального розвитку та відповідність існуючим проектам розвитку транспортної логістики в Закарпатській області;

- забезпечення готовності регіону (щодо транспортної сфери) до вимог, які будуть поставлені під час підготовки до вступу в ЄС;

- вироблення концептуального плану як уніфікованої стратегії розвитку транспортної логістики, яка схвалена громадськістю;

- залучення спеціальних галузевих організацій по обидва боки кордону для вироблення пропозицій щодо розвитку транскордонної транспортної сфери.

Аналітичний звіт щодо завантаженості та пропускної здатності існуючих КПП на українсько-угорському кордоні містіть в собі оцінку можливостей для розвитку діючих пропускних пунктів та створення нових, включаючи наступні аспекти:

- дослідження транспортної та технічної інфраструктури в Закарпатті і біля КПП вздовж державного кордону;

- структурний аналіз Закарпатської області з точки зору розвитку транспортної логістики;

- емпіричне дослідження транспортного потоку в місцях перетину кордону (кількісна оцінка, вивчення баз даних), аналіз інтенсивності навантаження та структури транспортного потоку;

- оцінка технічної інфраструктури діючих КПП;

- SWOT-аналіз завантаженості та пропускної здатності існуючих КПП.

В рамках проекту також було виконано ремонт ділянок доріг та мостового переходу поблизу діючих пунктів пропуску через кордон, а саме:

- відновлення дорожного полотна мосту на трасі державного значення (Вилок-Дякове);

- ремонт асфальтового та бетонного покриття на під’їзді до КПП “Косино” протяжністю 2 кілометри;

- ремонт асфальтового та бетонного покриття на під’їзді до КПП “Дзвінкове” протяжністю 3 кілометри.

Також, важливим компонентом проекту були заходи по обміну теоретичним і практичним досвідом роботи з управління дорогами між українськими та угорськими партнерами.

З цією метою було організовано навчально-пізнавальну поїздку українських фахівців в Угорщину для ознайомлення з роботою транскордонного партнера у сфері транспортної логістики та управління дорогами. В рамках поїздки українські експерти ознайомилися з досягненнями угорських колег в питаннях експертного планування, у сфері логістики, а також вивчили результати конкретних проектів, які реалізував, та на даний час все ще виконує, угорський партнер (як за державні кошти, так і з залученням зовнішнього фінансування – міжнародна технічна допомога, інвестиційні проекти, тощо).

Реалізація проекту сприяла зміцненню розвитку інфраструктури діючих важливих транспортних магістралей регіонального значення відповідно до сучасних вимог та Європейських стандартів.